Блог класного керівника
субота, 16 березня 2019 р.
субота, 15 грудня 2018 р.
Інструкція з техніки безпеки
для учнів
Правила безпечної поведінки під
час зимових канікул
1. Будь обережним, уважним на вулиці, при
переході дороги; дотримуйся правил дорожнього руху.
- Коли рухаєшся по дорозі, то не поспішай, не біжи, бо
можеш посковзнутися і впасти.
- Ніколи не ковзайся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а
ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
- При переході дороги будь особливо пильним. Переходь її лише
на переході й уважно придивляйся, щоб не було поблизу машини. Або тоді,
коли транспортні засоби вже зупинилися.
- Ніколи не перебігай дорогу навіть коли немає транспортних
засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
- Ніколи не спускайся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що
веде на дорогу.
- Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає
потреба перейти залізничну колію, то будь уважним.
- Не грайся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся,
щоб не потрапити під колеса автомобіля
- Обходь транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи
недостатня видимість. Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому
зосередь на ній всю увагу.
2. Дотримуйся правил безпеки під час прогулянки в
лісі, на річці:
- Забороняється розпалювати багаття.
- Не виходь на лід! При недостатній
товщині до 15 см. це може призвести до трагедії.
- Дотримуйся правила поведінки в громадських місцях.
- Стережися ожеледі, щоб уникнути падінь і травм.
- Не грайcя поблизу будинків, з дахів яких звисає сніг і лід (бурульки).
- Обережно поводься з лижами, ковзанами, санками.
- При низькій температурі повітря не виходь на прогулянку, щоб уникнути
переохолодження та обмороження шкіри.
3.Не грайся з гострими, колючими та ріжучими,
легкозаймистими та вибухо-небезпечними предметами, вогнепальною та
холодною зброєю, боєприпасами
Пам’ятай
- До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна
торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;
- забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;
- не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;
- виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити
мiлiцiю, школу, вiйськкомат.
4.Необхідно дбати про
своє здоров'я; проводити профілактичні заходи проти грипу і застуди.
5.Дотримуйся правил
протипожежної безпеки пiд час встановлення ялинок, пiд час проведення
новорiчних свят; гра з вогнем - одна з причин пожежi; категорично
забороняється зривати петарди та запускати салюти без нагляду батьків!
6.Будь обережним при
контакті з електричними приладами, дотримуйся техніки безпеки при включенні і
виключенні телевізора, електричних праски, чайника тощо, не залишай
без догляду ввімкнені прилади .
7.Дотримуйся техніки
безпеки при користуванні газовими приладами.
8.Дотримуйся часового
режиму при перегляді телевізора і роботі на комп'ютері.
9.Будь обережним у
поводженні з домашніми тваринами.
10.Забороняється
перебувати на вулиці без супроводу дорослих після 21.00 години.
ВЕСЕЛИХ І БЕЗПЕЧНИХ СВЯТ
!
неділя, 9 грудня 2018 р.
Педагогічний такт і справедливість як критерії професіоналізму вчителя
Взаємини вчителя з
колегами, батьками та дітьми, засновані на усвідомленні професійного обов'язку
і відчутті відповідальності, складають суть педагогічного такту, який одночасно
і є відчуття міри, і свідоме дозування дії, і здатність проконтролювати його і,
якщо це необхідно, зрівноважити один засіб іншим. Тактика поведінки вчителя у
будь-якому випадку полягає в тому, щоб, передбачити його наслідки, вибрати
відповідний стиль і тон, час і місце педагогічної дії, а також провести
своєчасне їх коректування.
Педагогічний такт є
форма реалізації педагогічної моралі в діяльності вчителя, в якій збігаються
думка і дія. Такт - це етична поведінка, що включає передбачення всіх
об'єктивних наслідків вчинку і суб'єктивного його сприйняття; у такті
виявляється пошук більш легкого і менш хворобливого шляху до мети. Педагогічний такт це завжди творчість і
пошук.
В числі основних
елементів педагогічного такту вчителя, можна назвати:
o пошана до учня і
вимогливість до нього;
o розвиток самостійності у всіх видах діяльності і
тверде педагогічне керівництво їх роботою;
o уважність до
психічного стану учня і розумність і послідовність вимог до нього;
o довіра до учнів і
систематична перевірка їх учбової роботи;
o уміння зацікавлено
слухати співбесідника і співпереживати йому
o врівноваженість і
самовладання, діловий тон в стосунках
o принциповість без
впертості
o уважність і
чуйність по відношенню до людей і так далі
o педагогічно виправдане поєднання ділового і
емоційного характеру стосунків з учнями та ін.
Педагогічний такт
багато в чому залежить від особистих якостей педагога, його кругозору,
культури, волі, цивільної позиції і професійної майстерності. Він є тією
основою, на якій зростають довірливі стосунки між вчителями і учнями. Особливо
виразно педагогічний такт виявляється в контрольно-оцінній діяльності педагога,
де вкрай важливі особлива уважність і справедливість.
Педагогічна
справедливість разом з педагогічним тактом є своєрідне міряло, критерій
об'єктивності вчителя, рівня його етичної вихованості. В.А. Сухомлинський
писав: "Справедливість - це основа довіри дитини до вихователя. Але немає
якоїсь абстрактної справедливості - поза індивідуальністю, поза особистими
інтересами, поривами. Щоб стати справедливим, треба до тонкості знати духовний
світ кожної дитини" Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. - Киев, 1969. -
С. 83.
Практика
педагогічної роботи вчителів свідчить, що учні (особливо середнього шкільного
віку) на етапі перевірки знань схильні до порушення дисципліни. Це зумовлюється
тим, що більшість членів класного колективу за традиційного підходу до
перевірки знань, умінь і навичок штучно виключені з навчальної діяльності. Тому
вони психологічно намагаються заповнити цей вакуум сторонньою діяльністю, яка
руйнує належний порядок у класі. Отже, залучення всіх учнів до активної
пізнавальної діяльності — надійний засіб формування у вихованців
дисциплінованості й відповідальності, колективної злагодженості в роботі.
У ході перевірки знань учнів нерідко виникає запитання: де має перебувати учень під час відповіді на поставлене вчителем запитання? Тут можуть бути різні варіанти. Якщо вчитель поставив конкретне запитання, яке вимагає однозначної відповіді ("Що називається іменником?"; "Назвіть двоскладові віршовані розміри"; "Що треба розуміти під композицією твору?"; "Назвіть голосні звуки"; "Яку площу займає Україна?" та под.), то учень має відповідати з місця, навіть не піднімаючись із-за парти. Це сприяє економії часу і не створює зайвого шуму. Техніка цієї дії досить проста: вчитель ставить запитання перед класом, витримує паузу 1—2 секунди (щоб зібралися з думками всі учні), звертається до конкретного учня, супроводжуючи свій голос рухом руки у напрямку вихованця; уважно слухає його. По закінченні відповіді може висловити своє ставлення до відповіді: "Дякую!", "Молодець!" чи под.
Є потреба подивитися на цей вид роботи вчителя з учнями й з іншого боку. Якщо вчитель поставив перед учнями запитання більш широкого плану, яке вимагає монологічної відповіді, то в цьому разі варто запрошувати учня до дошки. Це сприятиме формуванню у вихованців почуття відповідальності, опанування елементами мовленневої культури, публічності. Адже треба враховувати, що учні — це майбутні працівники різних галузей і сфер, учасники соціальної діяльності. Тому перші кроки до цього вони мають робити в школі.
Важливим аспектом перевірки й оцінювання навчальної діяльності школярів є вміння слухати відповіді учнів на поставлені запитання. Вся увага вчителя має бути зосереджена на діях учня — змісті і логіці відповіді на поставлене запитання. Вихованець має перебувати повністю в колі уваги педагога: треба дивитися в очі учня, стежити за змістом його мовлення, виявляти інтерес до відповіді, підбадьорювати й стимулювати його дії (стверджувальними рухами голови, окремими фразами "Молодець", "Так", "Правильно міркуєш", "Розумно" та под.). Зрозуміло, що зміст відповіді учня не є новою інформацією для вчителя. Але вчитель має трішки "грати", навмисне виявляти зацікавленість, співучасть у цьому дійстві. Не варто на півслові переривати монологічну відповідь учня. Адже він певним чином вибудував логіку своєї відповіді. І штучно втручатися в перебіг його думки — значить руйнувати цей процес, сіяти сумніви щодо певних можливостей учня. Треба до кінця вислухати відповідь і лише потім вдаватися до її аналізу: позитивно (з належним схваленням) оцінити дії учня, активізувати його думки щодо певних неточностей у відповіді, стимулювати до виправлення допущених помилок.
У всіх випадках у процесі перевірки якості знань, умінь і навичок учнів учитель має постійно виказувати повагу до них, зацікавленість і доброзичливість. Ні в якому разі в діях педагога не мають виявлятися погрози, наміри спіймати на чомусь вихованця, поставити негативну оцінку із занесенням у щоденник, принизити перед однокласниками. Непоодинокі випадки, коли навіть на обличчі вчителя "написано": "Ось подивимося, який ти розумник. На уроці ти ж неуважно слухаєш пояснення вчителя". "Ось я тебе поганяю добряче — будеш знати, як корчити із себе отамана". Учні швидко розуміють подібні наміри вчителя і в них формується відраза і до педагога, і до тієї дисципліни, яку він викладає. У процесі вислуховування відповідей учнів недопустимо вдаватися до таких "рецензій": "Досить! Ти уже й так багато нагородив дурниць", "Ти хоч думаєш, що ти оце плетеш?", "Мені соромно слухати твої нісенітниці", "Отакої. Ти ніби з неба впав. У підручник і не заглядав", "Не тарабань, як горохом об стіну. Хіба не чула, як треба читати поезію?" та под.
У процесі формулювання запитань окрім усього варто зважати на інтелектуальні можливості учня. Треба враховувати, що не кожен учень може досягти високих успіхів в інтелектуальній праці. Зате в морально-духовній сфері кожна особистість спроможна піднятися до високих вершин. Тому для учня, який має добрі інтелектуальні потенції, запитання чи певні завдання мають бути адекватні його можливостям. Якщо школяреві, який має посередні або низькі інтелектуальні можливості, вчитель пропонує складне запитання, яке тому не під силу, і доводиться відповідати на нього в присутності класного колективу, це ставить школяра в незручне становище, принижує його гідність, руйнує перспективу утвердження особистості в колективі. У таких випадках учитель має проявляти належний рівень тактовності. Варто добирати такі завдання чи окремі запитання, з якими учень може впоратися. Учитель має об'єктивно оцінити працю вихованця і цим самим сприяти збереженню його гідності та формуванню позитивних мотивів навчання.
Трапляється, що окремі учні не готові до відповідей на певні запитання і вчитель про це знає. Навряд чи варто викликати їх для відповідей на поставлені запитання. Вчителі нерідко в таких випадках починають з'ясовувати в присутності всіх учнів, чому не вивчив навчального матеріалу, дорікати за недбалість і безвідповідальність, погрожують повідомленням батьків і под. Такий підхід веде, по-перше, до даремної витрати робочого часу уроку, а по-друге, сприяє зародженню конфлікту між учнем і вчителем та між учнем і колективом класу. В таких випадках важко запропонувати якийсь конкретний рецепт. Досвідчені вчителі намагаються знаходити адекватні прийоми для уникнення подібних ускладнень: учні напередодні уроку повідомляють учителеві, що вони не готові відповідати, аргументуючи певним чином свою поведінку. В іншому випадку (особливо в роботі з учнями старших класів) вихованці завчасно подають "заявку" про готовність звітувати про свої знання на уроці та ін.
Співробітництво вчителя з учнем базується на взаєморозумінні, проникненні в духовний світ один одного, колективному аналізі ходу і результатів цієї діяльності. Учні мають зрозуміти та засвоїти основні правила обговорення у класі, водночас і вчителі повинні зрозуміти та засвоїти певні основні прийоми міжособистісного спілкування для полегшення роботи з класом. Дискусії, доповіді та виконання завдань у класі проходять значно ефективніше, коли кожен учень знає правила та виконує їх. Правила вимагають навчитися користуватися своїми правами та керуватися своїми обов'язками.
У ході перевірки знань учнів нерідко виникає запитання: де має перебувати учень під час відповіді на поставлене вчителем запитання? Тут можуть бути різні варіанти. Якщо вчитель поставив конкретне запитання, яке вимагає однозначної відповіді ("Що називається іменником?"; "Назвіть двоскладові віршовані розміри"; "Що треба розуміти під композицією твору?"; "Назвіть голосні звуки"; "Яку площу займає Україна?" та под.), то учень має відповідати з місця, навіть не піднімаючись із-за парти. Це сприяє економії часу і не створює зайвого шуму. Техніка цієї дії досить проста: вчитель ставить запитання перед класом, витримує паузу 1—2 секунди (щоб зібралися з думками всі учні), звертається до конкретного учня, супроводжуючи свій голос рухом руки у напрямку вихованця; уважно слухає його. По закінченні відповіді може висловити своє ставлення до відповіді: "Дякую!", "Молодець!" чи под.
Є потреба подивитися на цей вид роботи вчителя з учнями й з іншого боку. Якщо вчитель поставив перед учнями запитання більш широкого плану, яке вимагає монологічної відповіді, то в цьому разі варто запрошувати учня до дошки. Це сприятиме формуванню у вихованців почуття відповідальності, опанування елементами мовленневої культури, публічності. Адже треба враховувати, що учні — це майбутні працівники різних галузей і сфер, учасники соціальної діяльності. Тому перші кроки до цього вони мають робити в школі.
Важливим аспектом перевірки й оцінювання навчальної діяльності школярів є вміння слухати відповіді учнів на поставлені запитання. Вся увага вчителя має бути зосереджена на діях учня — змісті і логіці відповіді на поставлене запитання. Вихованець має перебувати повністю в колі уваги педагога: треба дивитися в очі учня, стежити за змістом його мовлення, виявляти інтерес до відповіді, підбадьорювати й стимулювати його дії (стверджувальними рухами голови, окремими фразами "Молодець", "Так", "Правильно міркуєш", "Розумно" та под.). Зрозуміло, що зміст відповіді учня не є новою інформацією для вчителя. Але вчитель має трішки "грати", навмисне виявляти зацікавленість, співучасть у цьому дійстві. Не варто на півслові переривати монологічну відповідь учня. Адже він певним чином вибудував логіку своєї відповіді. І штучно втручатися в перебіг його думки — значить руйнувати цей процес, сіяти сумніви щодо певних можливостей учня. Треба до кінця вислухати відповідь і лише потім вдаватися до її аналізу: позитивно (з належним схваленням) оцінити дії учня, активізувати його думки щодо певних неточностей у відповіді, стимулювати до виправлення допущених помилок.
У всіх випадках у процесі перевірки якості знань, умінь і навичок учнів учитель має постійно виказувати повагу до них, зацікавленість і доброзичливість. Ні в якому разі в діях педагога не мають виявлятися погрози, наміри спіймати на чомусь вихованця, поставити негативну оцінку із занесенням у щоденник, принизити перед однокласниками. Непоодинокі випадки, коли навіть на обличчі вчителя "написано": "Ось подивимося, який ти розумник. На уроці ти ж неуважно слухаєш пояснення вчителя". "Ось я тебе поганяю добряче — будеш знати, як корчити із себе отамана". Учні швидко розуміють подібні наміри вчителя і в них формується відраза і до педагога, і до тієї дисципліни, яку він викладає. У процесі вислуховування відповідей учнів недопустимо вдаватися до таких "рецензій": "Досить! Ти уже й так багато нагородив дурниць", "Ти хоч думаєш, що ти оце плетеш?", "Мені соромно слухати твої нісенітниці", "Отакої. Ти ніби з неба впав. У підручник і не заглядав", "Не тарабань, як горохом об стіну. Хіба не чула, як треба читати поезію?" та под.
У процесі формулювання запитань окрім усього варто зважати на інтелектуальні можливості учня. Треба враховувати, що не кожен учень може досягти високих успіхів в інтелектуальній праці. Зате в морально-духовній сфері кожна особистість спроможна піднятися до високих вершин. Тому для учня, який має добрі інтелектуальні потенції, запитання чи певні завдання мають бути адекватні його можливостям. Якщо школяреві, який має посередні або низькі інтелектуальні можливості, вчитель пропонує складне запитання, яке тому не під силу, і доводиться відповідати на нього в присутності класного колективу, це ставить школяра в незручне становище, принижує його гідність, руйнує перспективу утвердження особистості в колективі. У таких випадках учитель має проявляти належний рівень тактовності. Варто добирати такі завдання чи окремі запитання, з якими учень може впоратися. Учитель має об'єктивно оцінити працю вихованця і цим самим сприяти збереженню його гідності та формуванню позитивних мотивів навчання.
Трапляється, що окремі учні не готові до відповідей на певні запитання і вчитель про це знає. Навряд чи варто викликати їх для відповідей на поставлені запитання. Вчителі нерідко в таких випадках починають з'ясовувати в присутності всіх учнів, чому не вивчив навчального матеріалу, дорікати за недбалість і безвідповідальність, погрожують повідомленням батьків і под. Такий підхід веде, по-перше, до даремної витрати робочого часу уроку, а по-друге, сприяє зародженню конфлікту між учнем і вчителем та між учнем і колективом класу. В таких випадках важко запропонувати якийсь конкретний рецепт. Досвідчені вчителі намагаються знаходити адекватні прийоми для уникнення подібних ускладнень: учні напередодні уроку повідомляють учителеві, що вони не готові відповідати, аргументуючи певним чином свою поведінку. В іншому випадку (особливо в роботі з учнями старших класів) вихованці завчасно подають "заявку" про готовність звітувати про свої знання на уроці та ін.
Співробітництво вчителя з учнем базується на взаєморозумінні, проникненні в духовний світ один одного, колективному аналізі ходу і результатів цієї діяльності. Учні мають зрозуміти та засвоїти основні правила обговорення у класі, водночас і вчителі повинні зрозуміти та засвоїти певні основні прийоми міжособистісного спілкування для полегшення роботи з класом. Дискусії, доповіді та виконання завдань у класі проходять значно ефективніше, коли кожен учень знає правила та виконує їх. Правила вимагають навчитися користуватися своїми правами та керуватися своїми обов'язками.
неділя, 19 серпня 2018 р.
Перший урок 2018-2019
Тема.
Україну чарівну я щиро люблю.
Мета. Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну (;
формувати громадянські якості: патріотизм, національна гідність, людяність,
працьовитість; закріпити знання про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн);
формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, самого себе; виховувати любов до Батьківщини.
Обладнання: презентація «Державні символи України», зображення народних символів України, карта України.
Обладнання: презентація «Державні символи України», зображення народних символів України, карта України.
Люблять Батьківщину не за те,
що вона велика, а за те, що своя.
Римський філософ Сенека
Хід
уроку
І. Організація класу
Привітання з Днем знань.
Дорогі діти! Я вітаю з початком нового навчального року! Бажаю вам цікавих подорожей Країною Знань, підкорення нових вершин; зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.
Починаймо наш перший урок.
І. Організація класу
Привітання з Днем знань.
Дорогі діти! Я вітаю з початком нового навчального року! Бажаю вам цікавих подорожей Країною Знань, підкорення нових вершин; зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.
Починаймо наш перший урок.
ІІ.
Вступне слово вчителя. Оголошення теми уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Актуалізація опорних знань
А які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово
«Україна»? Складіть асоціативний кущ до слова «Україна».
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу
Зупинка
1 «Символи України».
1. Слово вчителя, супроводжується презентацією.
Кожна держава світу, які б народи не жили на її території, має свій герб, прапор та гімн. Який вигляд і назву має Герб нашої держави?
Державний герб – це пізнавальний знак. У давні часи герби вибивали на рицарських щитах. За ними легше було впізнати воїна, закутого з голови до ніг у металеві лати. Зараз герби зображують на грошах, прапорах, печатках.
Герби бувають різні: на них зображують рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава.
Український народ має герб – тризуб.
Це дуже старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий Тризуб зображає старовинну зброю: лук, меч та інше військове приладдя. Нею наші прадіди виборювали свободу для свого народу. Уважно придивившись, можна легко розпізнати слово «Воля». Чому саме Тризуб вважають гербом України? Казкове число 3. Три Брати, три дороги, три бажання…ми зустрічаємо у наших казках.
1. Слово вчителя, супроводжується презентацією.
Кожна держава світу, які б народи не жили на її території, має свій герб, прапор та гімн. Який вигляд і назву має Герб нашої держави?
Державний герб – це пізнавальний знак. У давні часи герби вибивали на рицарських щитах. За ними легше було впізнати воїна, закутого з голови до ніг у металеві лати. Зараз герби зображують на грошах, прапорах, печатках.
Герби бувають різні: на них зображують рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава.
Український народ має герб – тризуб.
Це дуже старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий Тризуб зображає старовинну зброю: лук, меч та інше військове приладдя. Нею наші прадіди виборювали свободу для свого народу. Уважно придивившись, можна легко розпізнати слово «Воля». Чому саме Тризуб вважають гербом України? Казкове число 3. Три Брати, три дороги, три бажання…ми зустрічаємо у наших казках.
А ще в Тризубі відображено триєдність життя – Батько,
Мати, Дитя, які символізують Силу, Мудрість, Любов.
Наступним символом нашої держави є Державний Прапор. Наш Прапор символізує працелюбність нашого народу – жовті лани хліба та мирне блакитне небо. Прапор – символ міцності і незалежності держави.
На цій зупинці в нас є ще один неодмінний символ держави – це урочиста пісня. Хто пригадає яку вона має назву? Так, Гімн. У ньому виражається сердечна думка та прагнення нашого народу до волі. Гімн звучить на ознаменування сили і могутності держави. Слухати Гімн потрібно стоячи, мовчки, з гордо піднятою головою.
Наступним символом нашої держави є Державний Прапор. Наш Прапор символізує працелюбність нашого народу – жовті лани хліба та мирне блакитне небо. Прапор – символ міцності і незалежності держави.
На цій зупинці в нас є ще один неодмінний символ держави – це урочиста пісня. Хто пригадає яку вона має назву? Так, Гімн. У ньому виражається сердечна думка та прагнення нашого народу до волі. Гімн звучить на ознаменування сили і могутності держави. Слухати Гімн потрібно стоячи, мовчки, з гордо піднятою головою.
Зупинка
2 «Україна на карті Європи»
Коли ми подивимось карту світу, то побачимо там багато материків. Один із них – Євразія. Він має 2 частини: Європу та Азію. Європа – частина світу, що займає більшу частину материка Євразія. Площа Європи становить понад 10,5 млн. км², населення – близько 730 млн. осіб.
На території Європи розташовані 48 незалежних держав та 8 залежних територій, що підпорядковані 4 державам. Крім того, ще 2 країни (Вірменія та Кіпр) не мають європейської території, однак, їх також відносять до Європи.
Найбільшою за площею країною Європи, що повністю перебуває в її межах, є Україна. Україна – держава європейська не тільки за географічним положенням, але і за історичними, етнічним, культурним і духовним корінням. Вона – частина єдиного європейського простору.
Подивіться на карту України. Територія, яку заселяють українці, дуже велика. Щоб пройти її з заходу на схід, долаючи щодня 30 км, потрібно 90 днів. Україна є суверенною, незалежною, демократичною, правовою державою.
Суверенна Україна ввійшла в сім‘ю європейських народів після здобуття незалежності в 1991 р. За площею – найбільша серед країн Європи. У світі за територією – на 40 місці. Її площа 604 тис. км2. Межує із 7 країнами: Білорусією, Росією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. Довжина кордонів – 7643 км, із них морських – 1050 км. Україну омивають два моря: Чорне і Азовське. На земній поверхні переважають рівнини. Але є і гори.
• А тепер давайте згадаємо їх? (Карпати та Кримські).
• А які найбільші міста нашої країни визнаєте? (Київ, Харків, Дніпро).
• А які найбільші річки? (Дніпро, Дунай, Південний Буг, Сіверський Донець).
Коли ми подивимось карту світу, то побачимо там багато материків. Один із них – Євразія. Він має 2 частини: Європу та Азію. Європа – частина світу, що займає більшу частину материка Євразія. Площа Європи становить понад 10,5 млн. км², населення – близько 730 млн. осіб.
На території Європи розташовані 48 незалежних держав та 8 залежних територій, що підпорядковані 4 державам. Крім того, ще 2 країни (Вірменія та Кіпр) не мають європейської території, однак, їх також відносять до Європи.
Найбільшою за площею країною Європи, що повністю перебуває в її межах, є Україна. Україна – держава європейська не тільки за географічним положенням, але і за історичними, етнічним, культурним і духовним корінням. Вона – частина єдиного європейського простору.
Подивіться на карту України. Територія, яку заселяють українці, дуже велика. Щоб пройти її з заходу на схід, долаючи щодня 30 км, потрібно 90 днів. Україна є суверенною, незалежною, демократичною, правовою державою.
Суверенна Україна ввійшла в сім‘ю європейських народів після здобуття незалежності в 1991 р. За площею – найбільша серед країн Європи. У світі за територією – на 40 місці. Її площа 604 тис. км2. Межує із 7 країнами: Білорусією, Росією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. Довжина кордонів – 7643 км, із них морських – 1050 км. Україну омивають два моря: Чорне і Азовське. На земній поверхні переважають рівнини. Але є і гори.
• А тепер давайте згадаємо їх? (Карпати та Кримські).
• А які найбільші міста нашої країни визнаєте? (Київ, Харків, Дніпро).
• А які найбільші річки? (Дніпро, Дунай, Південний Буг, Сіверський Донець).
Зупинка
3. Станція «Обізнаність в історії своєї
Батьківщини»
Вікторина
Вікторина
1. Якого року і коли Україна здобула незалежність? (Україна здобула незалежність 24 серпня 1991 року.)
2. Якого року було прийнято Конституцію суверенної України?
(Конституцію суверенної України було прийнято 28 червня 1996 року
на пленарному засіданні Верховної Ради України.)
3. Існує малий герб України. Коли він був затверджений? (Малий герб України затверджений 19 лютого 1992 року.)
4. Якого року святкували 500-річчя виникнення
українського козацтва? Де на території Херсонщини розташований пам’ятник,
присвячений цій події? (У січні 1992 року відбулася
перша козацька обласна Велика Рада. На ній було утворено обласну організацію
«Херсонський кіш Українського козацтва» і обрано першого кошового отамана
козацького товариства. 1 травня того ж року вперше в Україні Рада Українського
козацтва була проведена в Херсоні. Козаки побували на місці колишньої турецької
фортеці Тягань, встановивши великий дерев’яний хрест на честь козаків, які 1492
року розгромили там татарську галеру. У серпні 1992 року там було проведене
грандіозне всеукраїнське свято — 500-річчя першої письмової згадки про козаків.
На
Тягинському пагорбі було відкрито пам’ятник Архистратигу Михаїлу.)
Тягинському пагорбі було відкрито пам’ятник Архистратигу Михаїлу.)
5. Назвіть автора тритомника «Історія запорозьких
козаків». (Дмитро Іванович Яворницький)
6. Якого року і коли суверенна Україна ввела свою грошову
одиницю? Як вона називається та чий підпис був зображений на купюрах того часу?
(Грошова одиниця — гривня. Введена в обіг 2 вересня 1996 року. Підпис
на купюрах Голови Національного банку України того часу — Вадима Петровича Гетьмана.)
(Грошова одиниця — гривня. Введена в обіг 2 вересня 1996 року. Підпис
на купюрах Голови Національного банку України того часу — Вадима Петровича Гетьмана.)
7. Ми, українці, гордо називаємо себе козаками. Що
означає слово «козак»? (Слово «козак» прийшло зі Сходу.
У давніх тюрків козаками називали молодих хлопців, які відбували складний і
небезпечний обряд посвячення в повноправні члени племені: юнаки йшли в степ і
мусили там прожити кілька місяців, змагаючись з ворогами й доводячи своє вміння
виживати за тяжких природних умов. Згодом це слово набуло кількох значень і
перекладалося здебільшого як вільна озброєна людина. Козаки — вільні, незалежні
люди, шукачі пригод,
мандрівники.)
мандрівники.)
8. Чиїм ім’ям названо головний корабель (фрегат) Військово-Морських Сил України? (U-130 Фрегат «Гетьман Сагайдачний» (флагман ВМСУ).)
9. Хто є головнокомандувачем Збройних військ України? (Президент
України)
України)
10.
Як
називається найбільша гірська система в Україні? (Українські Карпати. Гора
Говерла — найвища точка України.)
11.
Назвіть
символи державності України. (Державними символами України є
Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний
Гімн України.)
Гімн України.)
12.
Скільки
гетьманів правило в Україні понад двісті років? Назвіть першого й останнього
гетьманів України. (Україною понад двісті років правили 66
гетьманів: першим був Дмитро Вишневецький, оспіваний у думах як Байда, останнім
— Кирило Розумовський. Одні булавою освячували визвольні змагання народу, для
інших блиск гетьманських клейнодів вгамовував спрагу честолюбства і власних
корисних інтересів.)
13.
Про
яке місто йдеться: «Одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташоване у
середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний,
соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема
адміністративно-територіальна одиниця в складі України»? (Місто Київ)
14.
В
Україні, на території кургану, поблизу с. Нововасилівка Миколаївської області,
знайдено найдавнішу скульптуру, яку датують V–ІV ст. до н. е. Як називається ця
скульптура? (Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам’яна баба з
кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V–ІV
ст. до н. е.)
15.
Назвіть
літературний твір Т. Г. Шевченка, який перекладали найбільше – разів різними
мовами народів світу. («Заповіт»)
16.
Про
кого йдеться: «Українські боксери, обидва — чемпіони світу з боксу у важкій
вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього
СРСР), але ніколи не були противниками на рингу. Спільний
професійний дебют відбувся 16 листопада 1996 року в Гамбурзі (Німеччина), у
якому кожен з братів нокаутував суперника»? (Віталій та Володимир Кличко)
17.
Назвіть
ім’я українського політичного і громадського діяча, який став автором першої у
світі Конституції. Як вона називалась і коли була затверджена? (Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького
Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва
конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який
визначав права і обов’язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року.
Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і
староукраїнською. Містить преамбулу та 16 статей. Пам’ятка української
політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків, є
однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набула,
оскільки була написана в умовах вигнання. Повна назва документа: «Договори і
Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном
Пилипом Орликом, новообраним князем Війська тЗапорозького, і між генералами,
полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за
військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і
Ясновельможного князя урочистою присягою підтверджені року від Різдва
Христового 1710, Квітня 5, в Бендерах».)
18.
Пабло
Пікассо захоплювався роботами цієї української мисткині. Коли 1954 року він
побачив її на міжнародній виставці картин, то із захопленням зазначив, що її
роботи геніальні, і порівняв її з відомою художницею Серафін Луїс. Хто ця
відома українська художниця? (Білокур Катерина Василівна)
19.
Назвіть
свято, яке символізувало об’єднання України. Як зараз називається це свято? (22 січня — День Соборності та Свободи України)
20.
Про
кого йдеться: «Український стронґмен, володар титулів «Найсильніша людина
України» та «Найсильніша людина світу» (2004). Член збірної
України, яка виборола титул «Найсильніша нація світу» у 2003 та 2004 роках.
Заслужений майстер спорту України»? (Василь Ярославович Вірастюк)
21.
Тимчасово
окупована адміністративна одиниця України. На заході і півдні омивають води
Чорного, на сході — Азовського морів. (Автономна Республіка Крим)
22.
Ми,
українці, можемо пишатися тим, що на території нашої держави розташований
географічний центр Європи. У якому місті він перебуває? (Між містами Тячів та Рахів Закарпатської області. А географічний
центр України — місто Шпола.)
23.
Назвіть
єдину інженерну споруду, яка до 1985 року сполучала Лівобережну та Правобережну
частину Херсонщини. (Гребля Каховської ГЕС)
24.
Як
звали спортсменку, яка першою на зимових Олімпійських іграх в Лілліхамері (1994 рік) після прийняття Україною незалежності
завоювала золоту медаль з фігурного катання? (Ліллехамерська Олімпіада була
першою, у якій брала участь українська команда. Фігуристка Оксана Баюл стала
першою Олімпійською чемпіонкою України.)
25.
Як
називається найстаріший з наявних нині українських журналів? Коли його було
засновано? (Найстарішим з наявних нині журналів є «Жінка» («Радянська жінка»),
який було засновано в листопаді 1920 року.)
Зупинка
4 «Конкурсна»
Учні поділяються на дві команди.
Перший конкурс «Бліц-вікторина»
Учитель. Командам необхідно дати якомога більше
правильних відповідей на поставлені запитання. Учасники кожної команди дають
відповіді по черзі. Якщо хтось не відповідає на своє запитання, то говорити має
право товариш по команді.
Запитання
для І команди
1. Як називається держава, в якій ми живемо (Україна)
2. Який із найдревніших знаків є малим гербом
України? (Тризуб)
3. Що перевозили
чумаки? (Сіль)
4. Яка назва гімну України. («Ще не вмерла Україна»)
5.Як звали київського князя, який любив книги (Ярослав
Мудрий)
6.Як називалась
перша слов’янська держава? (Київська Русь)
7. Як називається основний закон
України? (Конституція)
8. Хто є президентом України? (Петро Порошенко)
9.Чим прикрашають голову українські дівчата. (Вінок)
10.Як звали сестру Кия, Щека, Хорива? (Либідь)
11.Національний символ України. Його дарують, ним
обмінюються у Великоднє свято. (Писанка)
12.Який святий приносить подарунки тільки чемним діткам?
(Святий Миколай)
Запитання
для ІІ команди
1. Як називається столиця нашої держави? (Київ)
2. Хто був першим космонавтом України? ( Леонід Каденюк)
3.Як називається найбільша книжка Т. Г. Шевченка
(«Кобзар»)
4. Які кольори державного прапора України? (Синій,
жовтий)
5.Яку назву мала
козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорізька Січ)
6. Назвіть найбільшу
річку України (Дніпро)
7.Який кущ є символом України? (Калина)
8. Як називалися
легкі козацькі човни? (Чайки)
9. Що матері дарують дітям на щастя, на долю, відряджаючи
у далеку дорогу. (Рушник)
10. Як називалися воїни, які боронили Україну від
зовнішніх ворогів? (Козаки)
11.Як називаються пісні, що виконуються навесні?
(Веснянки)
12. Як називають
людину, яка палко любить Батьківщину і народ? (Патріот)
Другий конкурс «Українська кухня»
Діти, ми добре пограли, час подумати про обід. Українці
люблять смачно поїсти. А ви особисто приготуєте український борщ? Зараз ми
перевіримо.
Командам
надаються картки з переліком продуктів.
За дві хвилини учасники повинні підкреслити ті продукти, з яких готують український
борщ.
Свинина, цукор, квасоля, оцет, цибуля, огірок, буряк,
гарбуз, морква, гречка, рис, олія, ковбаса, борошно, шпроти, картопля, часник,
сметана, капуста, кукурудза, огірок, томатний соус, солодкий перець, яблуко,
слива, гострий перець, сир, укріп, сіль, черешня, груша.
Третій конкурс
«Живі букви» Учасники повинні
відгадати слово і скласти його з букв. За кожне правильно складене слово
команда отримує один бал і додатковий бал команді, яка зробить це швидше.
Букви
для І команди
1. Що відрізняло Котигорошка від інших людей (сила)
2. Якщо
картопля не варена,
то вона... (сира)
3. Зранку на траву
падає (роса)
4. Коли довго
йдуть дощі, то
надворі як? (сиро)
5.У ній живе мишка (нора)
А - С, О - И, Л - Р,
А- Н.
Букви
для ІІ команди
1. Посудина,
яка хоч нова,
але вся в
дірках (сито)
2. Тепла пора року
(літо)
3.Там бджоли зберігають мед (соти)
4. Організм людини або тварини в цілому називають (тіло)
5.Тато, мама, діти – це… (сім`я)
С -Л, І -И, М -Т, Я –О.
Четвертий конкурс
«Для кмітливих» Учасники повинні виконати математичні
дії, щоб дізнатися правильну відповідь. За правильну відповідь команда отримає
один бал.
Завдання
для І команди
Якщо правильно виконаєте дії, то дізнаєтеся, скільки
жовтих зірок на прапорі Європейського Союзу.
36/6+6=12
Якщо правильно виконаєте дії, то дізнаєтеся , скільки
медалей завоювали українські спортсмени на XXXI Літніх Олімпійських іграх
в Ріо-де-Жанейро -2016.
250*3-740+1=11
Завдання
для ІІ команди
Якщо правильно виконаєте дії, то
дізнаєтеся, скільки років незалежною є наша Україна 4*9-9=27
Якщо правильно виконаєте дії, то
дізнаєтеся, скільки медалей завоювали українські спортсмени на літніх
Параолімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро -2016.
600/3-83=117
Слово учителя Ось і завершилися наші змагання, під час яких ми з вами ще раз пригадали
українські звичаї і традиції, символи нашої держави, цікаві факти про
українців. Це потрібно знати та пам’ятати, тому що ми з вами живемо в Україні.
А велика любов до Батьківщини робить її
сильнішою.
ІІІ.
Підсумок уроку
Виразне
читання учнями поезії
О. Василенко «Рідна хата»
Різні в світі є
країни,
Різні люди є у світі, Різні гори, полонини, Різні трави, різні квіти. |
Є з усіх одна
країна,
Найрідніша нам усім, То — прекрасна Україна, Нашого народу дім. |
УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА
Буває , часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,— оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є — дорога, явори, усе моє, все зветься — Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори. |
Спинюся я
і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій. Та верби похилилися додолу, червоні ружі зблідли на виду, бо вже погналось перекотиполе за літом — по гарячому сліду...
Ліна
Костенко
|
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами.
В.Сосюра
|
Підписатися на:
Дописи (Atom)